| |||
Реферат: В чем уникальность планеты Земля? (У чому унікальність планети Земля?)
Унікальність планети Земля полягає насамперед у тому, що вона придатна
для життя, це єдиний осередок життя в межах Сонячної системи. Тільки на Почнемо зі сприятливої віддаленості від Сонця. Земля розташована в
межах тієї зони, де немає нестачі або надмірного надлишку в надходженні
зовнішньої енергії. Температурні умови зробили можливими появу і розвиток
життя в тій формі, в якій воно існує на нашій планеті. З віддаленістю від На Землі речовина існує в усіх трьох агрегатних станах. Для можливості появи життя (її біологічних форм) надзвичайно важливо Існування води в рідкому стані. Атмосфери великих планет, що обертаються по зовнішніх орбітах,— Небайдужа І величінь маси земної кулі. Тільки при наявності достатньої
маси могло статися виділення енергії при гравітаційному стисненні в тих
кількостях, які активізували розподіл речовини і зробили можливою таку Не володій Земля достатньою масою» вона б являла собою гігантський інертний камінь, і тільки. Маса нашої планети достатня для того, щоб надійно «прикріпити» до неї, втримати тяжінням газову оболонку, що утворилася, - атмосферу киснева - азотного складу. Щоправда, легкі гази — водень і гелій — долають земне тяжіння і постійно випаровуються в космічний простір, але якраз цей процес зіграв певну роль в еволюції Землі. Повітря — необхідна умова існування життя. Повітряна оболонка втримує тепло, згладжує температурні контрасти між нічною і денною півкулями. Цікаво, що надмірна маса може зіграти роль несприятливого чинника по
відношенню до появи життя. Дійсно, якби наша Земля була сумірна за масою з Нарешті, наша Земля володіє тим, чого практично позбавлені сусідні
планети, — магнітним полем, що грає важливу роль як захисний екран. Згідно
з дослідженнями, проведеними за допомогою автоматичних міжпланетних
станцій, встановлено, що напруженість магнітного поля Марса в 500, а Венери Зараз питання про наявність інших планетних систем не підлягає сумніву. Чи позбавить все це Землю ореола унікальності? Ні, хоч би тому, Ідо життя на інших планетах повинне бути нескінченно різноманітним. З чого складається Земля? Близько 120 років тому австрійський геолог Едуард Зюсс висловив припущення, що наша планета за своєю будовою подібна цибулині. Вона складається з концентричних {що мають загальний центр) шарів, які ущільнюються по мірі наближення до центру. Верхній з них — це земна кора. З нею людство досить непогано знайоме: адже це і є той зовнішній твердий шар планети, на якому люди живуть» звідки добувають корисні копалини. Земна кора не всюди однакова. Найбільш Істотно відрізняються її
континентальні дільниці від океанічних. Товщина кори під континентами в
середньому складає близько 35 - 40 км. Там, де на суші громадяться молоді
високі гори, вона часто досягає 50 км і більше. Під Альпами кора ч.
потовщується» до 70 км, а під Гімалаями — до 90 км. А ось під океанами кора Інша справа — континентальна земна кора. Вона також складається з
декількох шарів. Верхній шар складений пісковиками, глинами, вапняками. Базальти або породи, що їх нагадують, складають нижню частину континентальної кори. Вік у континентальної кори перевищує 3 млрд. років, у океанічної він складає не більше за 150 - 170 млн. років. Під корою знаходиться так звана мантія Землі, що залягає на глибинах від 3О - 50 до 2900 км. З чого ж складається мантія? Головним чином з перидотиту. Ця порода містить 80% олівіна І 20% піроксена. Це зеленуваті мінерали, силікати магнію і заліза. Високі температури в мантії примушують розплавлятися глибинні породи,
перетворюючи їх у магму, яка по тріщинах проривається вгору у вигляді лави. Мантія займає до 62% об'єму нашої планети. Останнім часом вчені почали поділяти її на верхню і нижню мантії. Перша з них залягає від нижньої кромки земної кори до глибини 1 тис. км. Склад нижньої мантії залишається загадкою для вчених. Відомо, на
кордоні з ядром щільність речовини мантії досягає 5,5 т/м3. Сейсмічні хвилі свідчать, що рідкою є лише зовнішня частина ядра. А його внутрішня область, мовби «жовток» планети» складається з залізонікелевого сплаву і поводиться вже як «твердь». Це зумовлене неймовірно високим тиском — адже на внутрішню частину ядра «давить» вага основної частини планети. Навіть на верхньому кордоні ядра теоретично розрахований тиск складає близько 1,3 млн. атмосфер, а в його центрі він досягає 3 млн. атмосфер. Температура тут — близько 10 000оС. Уявимо собі: кожний кубічний метр речовини земного ядра важить 12 - 13 т, так що один невеликий ящик, наповнений такою речовиною, зміг би відвезти хіба що потужний грузовик. Поверхня ядра Землі має своєрідний рельєф. Кордон між ядром і нижньою мантією — не просто геометричне правильна сфера, а цілий шар. У одних місцях його товщина становить 150 км, а в Інших — цілих 350 км. У середньому ж «межа» між нижньою мантією і ядром сягає товщини 260 км. Вчені припускають, що саме в цій «межі» відбувається перемішування глибинних речовин, що мають різний хімічний склад, І цим пояснюється таке перетинання цього підземного «рельєфу». |
|